Напевно немає такої людини, у якого страшне слово «рак» не викликало б самі неприємні емоції (мова йде не про "членистоноге" мешканці водойм). Адже це захворювання сприймається більшістю населення, як свого роду вирок, нещадний до літньої і молодому. Від нього однаковою мірою страждають і жінки і чоловіки.
Навряд чи має сенс переконувати, що хіміотерапія не може «дружити» зі спиртними напоями.
Хіміотерапія: організм після
Одним з напрямків комплексного лікування онкологічних патологій є хіміотерапія або висловлюючись народним жаргоном – «хімія». Традиційно в організм хворого внутрішньовенним шляхом вводять токсичні протипухлинні ліки, в результаті злоякісні клітини пригнічуються і припиняють своє поширення. Іноді вдається домогтися того, що пухлина повністю зникає.
На жаль, лікування не проходить без наслідків для організму. Всесвітня організація охорони здоров'я попереджає про найбільш часто зустрічаються неприємності. Практично немає такого органу чи системи, які б не постраждали внаслідок застосування згаданого терапевтичного методу. До таких належать:
- системи, завдяки яким здійснюється циркуляція крові і підтримується незмінним склад крові;
- порушення роботи нирок, виявляється у частих походи в туалет «по маленькому», зміни в гіршу сторону основних показників сечі;
- різного роду ураження шлунково-кишкового тракту (гастрити, ентероколіти, дисбактеріоз і т. п.), в тому числі і печінки;
- виникають ризики інфікування дихальних шляхів, загострення герпесу і ін;
- зазнають поразок нервові закінчення, порушується свідомість;
- алергії, випадання волосся;
- порушуються менструальні цикли, пригнічуються яєчники, погіршується функціонування репродуктивної системи;
- запальні ураження шкірного покриву.
Коли в організм вливається в необмежених кількостях алкоголь, має місце патологічний в'янення захисних сил організму, тим самим злоякісні пухлини відчувають себе господарями становища.
Представлений список повинен змусити засумніватися в необхідності вживання спиртного в період лікування і навіть після його закінчення. Крім зазначених побічних ефектів пацієнти констатують наступне:
- порушується тепловіддача організму, виявляється у підвищенні температури;
- отруюється організму і почуття втоми;
- обличчя і кінцівки стають набряклими;
- запалюються сальні залози;
- німіють руки і ноги;
- запалюється сечовий міхур;
- «позапланово» приходить клімакс.
І нічого тут дивуватися, адже зцілення відбувається при активній участі токсичних препаратів.
Алкоголь під час хіміотерапії
Навряд чи має сенс переконувати, що хіміотерапія не може «дружити» зі спиртними напоями. Тим більше, ніхто не візьметься прогнозувати поведінку злоякісної пухлини у пацієнта, вирішив не відмовлятися від алкоголю. Відсутність на цей рахунок наукових робіт не заважає прийти до висновку, що між злоякісними поразками і пристрастю до алкоголю є певна залежність.
Справа в тому, що проміжні продукти етанолу провокують перебувають у зародку онкологічні освіти. Отже, можна бути впевненим в існуванні між цими процесами, якщо не взаємному впливі, то, принаймні, взаємозв'язки.
Коли в організм вливається в необмежених кількостях алкоголь, має місце патологічний в'янення захисних сил організму, тим самим злоякісні пухлини відчувають себе господарями становища. У вигляді сформованих умов зменшується кількість фагоцитів, яким спочатку наказано нейтралізувати бактерії та інші агенти, є по відношенню до організму чужими.
І без того важко переносяться побічні ефекти, під впливом алкоголю ще більше посилюються.
У вигляді втраченої здатності захищатися від інфекції зростає ймовірність захворіти. У всьому цьому винен етанол. Хіміотерапевтичні препарати, приймаються одночасно з алкогольними вливаннями – це щось на зразок гримучої суміші, вбиває знесилений організм пацієнта.
Ну ось, курс лікування пухлини токсичними препаратами вже пройдено. Здавалося б, можна зітхнути і знову повертатися до колишнього способу життя: безбоязно, як і раніше, пити спиртне і не замислюватися про наслідки. Не хотілося б розчаровувати, однак, таку думку помилково. Навіть невеликі дози порівняно міцних алкогольних напоїв в період після хіміотерапії для організму є небажаними.
І без того важко переносяться побічні ефекти, під впливом алкоголю ще більше посилюються. Звичайно, не у всіх пацієнтів результат впливу алкоголю, що вживається після отримання «хімії» буде однаковим. До того ж, зовсім не обов'язково він буде плачевним, але то вже, що дія хіміопрепаратів набагато ослабне – це стовідсотково.
Між тим, медики рекомендують утриматися від будь-яких напоїв або лікарських препаратів, що містять етанол не тільки в день проходження хіміотерапії.
Пацієнти, яким у період терапевтичного лікування хімпрепаратами не вистачає сили волі відмовитися від спиртних напоїв, відзначають у себе неполадки наступного характеру:
- ні з того ні з сього з'являються сильні неполадки в стані здоров'я, самопочуття бажає кращого;
- активно починають виникати метастази, належать до первинного пухлинного ураження;
- терапевтичне лікування стає неплідним;
- онкопатологія розвивається прискореними темпами;
- різко скорочується шанс вижити при злоякісної патології.
Після кількох чарок спиртного напою з'являється почуття, ніби хвороба відступила – настільки поліпшується загальний стан. Але це триває лише нетривалий час, після чого хворому, природно, знову хочеться зробити кілька ковтків «рятівної» рідини, щоб знову відчути себе нормальною людиною. Між тим, медики рекомендують утриматися від будь-яких напоїв або лікарських препаратів, що містять етанол не тільки в день проходження хіміотерапії. Ще краще протриматися хоча б ще добу.
Висновки
Онкологи попереджають, що ймовірність померти від раку збільшується в 3 рази, у разі вживання алкоголю одночасно з курсом хіміотерапії. Корисно було б замислитися над даним фактом наступним категоріям пацієнтів:
- Онкопатології зачепили шлунково-кишковий тракт і дихальну систему.
- Жінки зі злоякісними утвореннями в області молочних залоз.
Хочеться обнадіяти тих, у кого печінку і шлунково-кишковий тракт вистояли під ударами токсичних препаратів. Таким пацієнтам не зашкодить зрідка випита келишок червоного вина.
